Аудіограма — що це? Як розшифрувати та яка норма?

Як відбувається розшифровування аудіограми

Спочатку потрібно дати визначення осям:

1. Горизонтальна (X). Тут показується діапазон частоти (висоти) звуку в межах від 250 ГЦ до 8000 ГЦ. Цьому діапазону відповідає більшість звуків, які сприймає вухо людини. Наприклад, частоту близьку до 250 Гц має звук крапель води з-під крана, а максимальний поріг на графіку — це дзвінок телефону на максимальній гучності.

2. Вертикальна (Y). На цій осі позначається рівень інтенсивності звуку, мінімальне значення на шкалі становить -10 децибел (дБ) і в бік збільшення. Негативне значення не є ознакою відсутності звуку. Нульовий показник вважається найбільш м'яким рівнем, який сприймає людина зі здоровим слухом. Для дорослого пацієнта норма знаходиться в діапазоні 0-25 дБ, для дитини порогом є 15 дБ.

Процес розшифровування

Для лівого та правого вуха аудіометрія проводиться окремо, тому аудіограма складається з двох зображень. Показники лівого вуха позначаються синім кольором, правого — червоним. Функціонально результати аудіометрії дозволяють досліджувати два види провідності:

1. Повітряну. За допомогою аудіограми сурдолог оцінює стан повітряного каналу, через який проходять звичайні звукові сигнали. Вони подаються за допомогою навушників. Повітряна звукопровідність позначається суцільною лінією.

2. Кісткову. Спеціаліст перевіряє сприйнятливість сигналу, який надходить вібраціями до внутрішнього вуха через черепні кістки. Звукові сигнали імітуються шляхом вібрації соскоподібного відростка від джерела, що знаходиться за вухом. Аудіометрія також дозволяє визначити тип приглухуватості за розміром повітряно-кісткового інтервалу. Кісткову звукопровідність позначають пунктирною лінією.

Суть діагностики полягає у подачі звукових сигналів різної частоти та інтенсивності. Всі позначки на графіку показують мінімальну інтенсивність звуку, яка сприймається вухом за певної частоти. Після перевірки слуху на аудіограмі ці точки з'єднуються та утворюються дві лінії.

Проміжок, що розділяє лінії повітряної та кісткової провідності, називають кістково-повітряним інтервалом. Відхилення від норми може свідчити про наступні патології:

• кондуктивна приглухуватість — кісткова звукопровідність знаходиться у нормальному діапазоні, а «повітряна» лінія нижче норми. Часто супроводжується висхідним графіком;


• сенсоневральна туговухість — обидві лінії розташовані нижче допустимого значення, властивий низхідний графік;


• змішана приглухуватість — в обох випадках лінія відхилена від норми, присутній кістково-повітряний інтервал. Аудіограма зазвичай плоска.

Як ми вже зазначали, під час вивчення аудіограми нормою слуху вважається діапазон 0-25 дБ (0-15 дБ у дітей). Якщо лінії розташовані нижче цього діапазону, пацієнт має патологію. Ступінь втрати слуху оцінюють за інтенсивністю сигналів, що сприймаються:

• I (легка) – 26-40 дБ;
• II (проміжна) – 41-55 дБ;
• III (важка) – 56-70 дБ;
• IV (глибока) – 71-90 дБ.

Що робити з результатами аудіограми

Аудіометрія є частиною комплексного обстеження. Для встановлення точного діагнозу потрібно здійснити ряд інших діагностичних процедур:

• дослідження вуха за допомогою розмовної та шепітної мови;
• аудіологічне дослідження;
• отоакустичну емісію та ін.

У деяких випадках залучаються лікарі інших спеціальностей. Результати діагностики дозволяють лікарям скласти загальну картину хвороби та план лікування. Найбільше шансів на одужання мають люди з кондуктивною приглухуватістю. За сенсоневральної поліпшити або відновити слух можна лише у гострій формі та за появи патології протягом 1 місяця.

Для отримання детальної інформації та проведення комплексної діагностики звертайтеся до медичного центру «Консиліум Медікал». Штат досвідчених фахівців та застосування передових технологій дозволять нам встановити точний діагноз та реалізувати ефективний план лікування.