Патологія може бути викликана наступними факторами:
- • Генетична схильність до хвороби
- • Підняття тягарів;
- • На тлі вагітності або після багаторазових пологів;
- • Зайва вага або різке схуднення;
- • Часті запори;
- • Хронічний кашель;
- • Патологія піхвового відростка очеревини.
У 70% випадках захворювання діагностується через надмірні фізичні навантаження, пов'язані із заняттями спортом без розігрівання м'язів або підняттям тягарів. У жінок патологія розвивається в основному на тлі вагітності.
На початковій стадії розвитку, захворювання може протікати безсимптомно або мати такі прояви:
- • Випинання в області паху, що збільшується при кашлі, фізичній напрузі або в стоячому положенні;
- • Болі, що тягнуть при чханні, тривалій ходьбі, кашлі та інших різких діях;
- • Дискомфорт або больові відчуття за напружених м'язів, під час тривалої ходьби та підняття тягарів;
- • Відчуття тяжкості в нижній частині живота.
На запущеній стадії спостерігаються такі симптоми пахвинної грижі:
- • Нудота та блювотні позиви;
- • Порушення роботи шлунково-кишкового тракту;
- • Дискомфорт під час ходьби;
- • Ускладнене сечовипускання або часті позиви до сечовипускання при натисканні на грижу;
- • Наявність в сечі домішок крові;
- • Порушення стільця.
Бездіяльність хворої людини призводить до суттєвого порушення статевої функції через близьке розташування випинання до сім'яного канатика. Поганий кровообіг може викликати захворювання простати, порушення сперматогенезу та живлення гонад.
Несвоєчасне видалення пахової грижі також є частою причиною наступних патологій:
- • Копростаз з подальшим розвитком кишкової непрохідності;
- • Обмеження грижі;
- • Деформація грижового випинання;
- • Поява фіброми, ліпоми та інших новоутворень;
- • Поширення хвороби на прилеглі органи;
- • Запалення грижового мішка.
Всі грижі заведено ділити на вроджені та набуті. Крім того, вони бувають наступних видів:
- • Безсимптомна – не супроводжується дискомфортом або больовим синдромом;
- • Пахова грижа з мінімальною симптоматикою – хворі звертаються зі скаргами, які не впливають на повсякденну активність людини;
- • Симптоматична – наявність симптомів, властивих пахвинній грижі;
- • Невправима – захворювання, при якому вміст грижового мішка не вправляється в черевну порожнину. При хронічних випадках – зрощена, при гострих – вражена;
- • Вражена пахвинна грижа – невправима грижа, проявляється симптомами странгуляції (судинні порушення вмісту грижового мішка) та/або кишкової непрохідності.
Пахові грижі також бувають одно- та двосторонніми. У будь-якому випадку для повернення до нормального життя необхідно провести операцію з видалення пахвинної грижі у чоловіків та жінок.
На первинному прийомі лікар-хірург збирає анамнез та проводить фізикальне обстеження: візуальний огляд, пальпації області випинання (грижі), а також в горизонтальному та вертикальному положеннях, розслабленому стані та при напруженні м'язів передньої черевної стінки (покашлювання, чхання, напруга м'язів кора).
Для уточнення та підтвердження діагнозу можуть знадобитися інструментальні дослідження:
- • УЗД органів малого таза та черевної порожнини;
- • МРТ;
- • КТ.
При підозрі на захворювання інших органів, лікар-хірург проводить консультації з суміжними спеціалістами: урологом, гінекологом (для жінок), онкологом та ін.
Медичний центр «Консиліум Медикал» здійснює гриже січення пахвинної грижі з використанням сітчастих імплантів. Затягування з проведенням операції є неприпустимим, оскільки можуть з’явитися загрозливі для життя пацієнта ускладнення. До найпоширенішого наслідку відносять здавлювання грижового вмісту. Воно супроводжується сильним болем, який виникає через змертвіння тканин та порушене кровопостачання до здавлених органів. Захворювання може закінчитися перфорацією кишки з розвитком перитоніту.
Безпосередньо перед ухваленням рішення про операцію Ліхтенштейна при пахвинній грижі, завжди проводиться консультація з лікарем-фахівцем. Він оцінює стан випинання (грижі) та радить термінове або планове втручання.
Перед операцією проводиться комплексне обстеження пацієнта, що передбачає здачу лабораторних аналізів та проведення інструментальних досліджень.
Пластика Ліхтенштейну при пахвинній грижі здійснюється наступним чином:
- 1. Анестезія.
- 2. Здійснення розрізу для забезпечення доступу до грижового мішка.
- 3. Розсічення клітковини та апоневрозу зовнішнього косого м'яза з подальшим від'єднанням від сім'яного канатика до пахової зв'язки.
- 4. Фіксація апоневрозу за допомогою утримувача.
- 5. Виділення грижі з сім'яного канатика.
- 6. Встановлення сітки-імплантату, зробленої з матеріалу, що розсмоктується.
- 7. Зшивання апоневрозу зовнішнього косого м'яза.
- 8. Накладення швів, що розсмоктуються.
Першу доба після герніопластики за Ліхтенштейном пацієнт знаходиться на стаціонарі під наглядом хірурга. Післяопераційна реабілітація триває від 12 до 20 днів.
Для профілактики рецидивів лікарі надають такі клінічні рекомендації: уникнення надмірних фізичних навантажень, нормалізація ваги, перехід на правильний режим харчування. Вони отримали схвальні відгуки у превентивній терапії.
Дізнатися докладніше про видалення пахвинних гриж та ціни на послуги медичного центру «Консиліум Медікал», Ви можете за зручним номером телефону або через форму на сайті.
