Пункція плевральної порожнини

В хірургії досить часто застосовують пункцію плевральної порожнини (плевральну пункцію), або плевроцентез — як з діагностичною, так і з лікувальною метою. Метод проведення діагностичної та лікувальної плевральної пункції однаковий, але показання різні. Кожен лікар, навіть не хірургічної спеціальності, повинен знати, як проводити плевроцентез. Бо це може знадобитися в разі екстреної медичної допомоги при пневмо-, або гідротораксом.

Далі в статті розповімо більш детально про пункцію плевральної порожнини, ознайомимося з показаннями та протипоказаннями до даної маніпуляції, особливостями попередньої підготовки до процедури та етапи її проведення.

Що таке плевральна пункція. Показання та протипоказання до її проведення

Плевральна пункція, або плевроцентез — це малоінвазивна діагностична та лікувальна маніпуляція, яка полягає в проколі спеціальної порожнистою голкою плеври з метою доступу до плевральної порожнини та її вмісту.

Коли може знадобитися плевральна пункція? Показання до даної процедури можна поділити на діагностичні та терапевтичні. Отже, діагностичні показання до плевроцентезу включають таке:

• Наявність в плевральній порожнині рідини невідомої етіології. Це може бути транссудат, ексудат, гнійний вміст, кров, лімфа
• Наявність в плевральній порожнині повітря
• Наявність у пацієнта таких симптомів, як біль при кашлі або глибокому вдиху, задишка, асиметрія грудної клітини у разі виключення таких захворювань, як серцева недостатність, цироз печінки та інші

До плевроцентезу (плевральна пункція) показання можуть бути й терапевтичними, а саме:

• Пневмоторакс
• Гідроторакс
• Пневмогідроторакс
• Емпієма плеври
• Хілоторакс

Чи існують до процедури плевральна пункція протипоказання? Як і в разі будь-якої лікувальної, або діагностичної маніпуляції, плевроцентез має свої протипоказання. Абсолютних протипоказань до плевральної пункції немає, але в ряді випадків від неї слід утриматися.

Отже, для проведення діагностично-лікувальної процедури плевральна пункція протипоказання включають таке:

• Наявність неконтрольованого, невпинного кашлю
• Анатомічні особливості грудної клітини, які не дозволяють провести плевроцентез якісно
• Супутні серйозні захворювання легенів
• Порушення згортання крові
• Інфікування шкіри в місці маніпуляції
• Незначна кількість рідини в плевральній порожнині

Як підготуватись до плевральної пункції

Чи потрібна до процедури плевральна пункція підготовка пацієнта та в чому вона полягає? Зазвичай будь-яка спеціальна підготовка пацієнта до плевральної пункції не потрібна.

Попередньо перед процедурою рекомендується здати аналізи крові, зокрема, оцінити показники згортання крові, провести ЕКГ та УЗД плевральної порожнини, або рентгенографію.

Останнє найкраще робити безпосередньо в день проведення пункції.

Максимально безпечно та якісно пункція може бути проведена тільки за умови повного спокою пацієнта. Тому, якщо пацієнт страждає сильним, виснажливим кашлем, перед плевроцентезом (плевральна пункція) підготовка повинна включати прийом протикашльових засобів.

Крім цього, безпосередня підготовка пацієнта до плевральної пункції включає:

• В день процедури пацієнту слід утриматися від прийому їжі та рідини
• Пацієнту слід забезпечити максимально зручне положення — зазвичай сидячи, трохи нахилившись вперед, спершись руками на стіл, або спинку стільця

Як проводиться плевральна пункція

Проведення плевральної пункції не являє собою нічого складного. Головне — правильно визначити місце проколу. Пунктирування плевральної порожнини при пневмотораксі проводитися в ІІ міжребер'ї по середньоключичній лінії, якщо пацієнт сидить, та в V-VI міжребер'ї в положенні стоячи. При гідротораксі плевральну пункцію проводять в VII-IX міжребер'ї по лопатковій, або задньої пахвовій лінії. Визначається місце пункції перкуторно, допоможе також рентгенографія, УЗД.

Проведення плевральної пункції включає наступні етапи:

• Антисептична обробка місця пункції
• Анестезія
• Пункційною голкою проводиться прокол по верхньому краю ребра
• Проведення голки всередину до появи почуття провалу, яке свідчить про входження в плевральну порожнину
• Евакуація рідини. Не рекомендується евакуювати одноразово більш, ніж 1000 мл рідини
• Виймання голки та заклеювання проколу лейкопластиром
• Проведення контрольної рентгенографії.