До причин, за якими запліднена яйцеклітина прикріплюється поза призначеного їй місця, відносять аномалії розвитку матки і маткових труб, інфекційні хвороби репродуктивних органів, гормональний дисбаланс і непрохідність маткових труб.
Переважна більшість випадків ектопічної вагітності розвивається в порожнині труб матки.
Швидко зростаючий ембріон при досягненні певних розмірів розриває стінку «прихистившого» його органу, викликаючи масивну кровотечу і перитоніт.
Єдиною методикою лікування описаного стану є видалення ембріона з або без видалення маткової труби.
Лапароскопічна операція при позаматкової вагітності, проведена в перші 6-8 тижнів після запліднення в багатьох випадках дозволяє зберегти маткову трубу і відносно безпечно зупинити
життєзагрозливий процес.
У той же час раптовий розрив статевого органу з зародком не залишає іншого вибору, крім невідкладного відкритого втручання з видаленням придатка.
Тому тільки своєчасно призначена і виконана лапароскопія позаматкової вагітності надалі лише незначно вплине на функцію дітонародження.
Статистика вказує на те, що, у жінок з одноразовим прикріпленням заплідненої яйцеклітини поза маткою є підвищені шанси повторення ситуації при наступних спробах завагітніти.
Лапароскопічне видалення позаматкової вагітності дозволяє виявити та скоригувати фактори, що стали причиною ектопічного розвитку зародка.
Інтраопераційно проводиться ретельне обстеження черевної порожнини і маткових труб, останні можуть розкриватися і звільнятися від спайок і рубців. Якщо на думку доктора
виконана «очищення» маткових труб
достатня для сприятливого перебігу наступних вагітностей, цілісність органу зберігається.
Якщо ж патологічні зміни тканин придатків матки не залишають шансів на одужання, лапароскопія позаматкової вагітності закінчується видаленням труб.
Одностороння тубектомія дозволяє застосовувати природне зачаття, якщо ж пошкоджені обидві труби, парі надалі рекомендується екстракорпоральне запліднення.