Лікування перелому ліктьової кістки

Причини перелому ліктьової кістки

Найчастіше перелом виникає при падінні на напівзігнуту руку, при якому ліктьовий відросток відділяється від діафаза кістки. Травма може також настати при падінні на зону ліктьового відростка, що призводить до відкритого перелому.

До другорядних причин травми відносяться:

• • Підняття тяжких предметів;
• • Перерозгинання в ліктьовому суглобі;
• • Високі навантаження на лікоть при кидкових видах спорту;
• • Переломовивихи.

До групи ризику захворювання входять люди з остеопорозом та літні особи, які страждають від нестачі кальцію в кісткових тканинах.

Симптоми при переломі ліктьового відростка

Пацієнтів зі зламаним ліктем турбують:

• • Різкий біль під час руху ліктя та в стані спокою, а також при пальпації;
• • Повна або часткова нерухомість ліктьового суглоба;
• • Гематома на задній поверхні ліктя;
• • Набряки в травмованій області;
• • Крововилив в суглоб (гемартроз);
• • Западання шкіри замість анатомічно правильного піднесення.

Діагностика при переломі ліктя

Первинний огляд починається з вислуховування скарг пацієнта, візуального огляду та пальпації ураженої області. Для визначення локалізації та ступеня тяжкості травми, ортопед-травматолог призначає рентгенографію в прямій та бічній проєкціях. На рентгенівських знімках чітко видно кількість уламків та розмір діастаза між ними. Якщо потрібно детально дослідити характер деформації та щільні структури, проводиться КТ або МРТ ліктя. При підозрі на ушкодження ліктьового нерва, лікар-травматолог консультується з неврологом.

На підставі отриманої інформації ортопед-травматолог призначає лікування перелому ліктьового відростка. Ціна на послуги медичного центру залежить від характеру травми та обраного методу. Остаточну вартість Ви дізнаєтесь відразу після діагностики в адміністраторів клініки.

Як проходить лікування перелому ліктьової кістки в Києві?

При переломі ліктьового відростка без зміщення показано консервативне лікування. В цьому випадку ортопед-травматолог накладає гіпсову лонгету в місці згинання передпліччя для іммобілізації ураженого суглоба. Перші кілька днів пацієнт приймає знеболювальні та протизапальні препарати. Після спадання набряку (через 1-3 тижні) лікар-ортопед проводить повторну рентгенографію для оцінки зрощення кісток. При відсутності зміщення гіпсова лонгета замінюється підтримувальною пов'язкою, а пацієнтові призначають комплекс вправ для поступового підвищення навантаження на суглоб. Повна функціональність ліктя відновлюється після контрольної рентгенографії з повною консолідацією місця перелому.

При переломі ліктьової кістки зі зміщенням показано виключно хірургічне лікування. Ортопед-травматолог клініки Consilium Medical застосовує інноваційний метод – закритий та відкритий методи металоостеосинтеза. Він передбачає фіксацію фрагментів кістки з використанням спиць, пластин та титанових дротяних ниток. У разі нещасного випадку у пацієнтів похилого віку, а також при незрощених переломах та великій кількості уламків, для лікування перелому ліктьового відростка зі зміщенням використовуються пластини та гвинти або проводиться резекція.

Після остеосинтезу ліктьового відростка гіпсова пов'язка не накладається, але протягом 2-3 тижнів необхідно носити косинку або фіксувальний бандаж. Для відновлення після резекції призначається задня лонгета. Всі вправи виконуються без пов'язки.

Відновлення при переломі ліктьової кістки

Програма реабілітації складається ортопедом-травматологом індивідуально. Реабілітація охоплює наступні заходи:

• • Вправи в пальцях рук в перші дні після початку лікування;
• • Рання розробка рухів під контролем лікаря-травматолога;
• • Повноцінна розробка ліктьового суглоба після зняття швів або фіксувальної пов'язки;
• • Згинання та розгинання ліктьового суглоба, рухи долонею вниз та вгору.

Ліктьовий суглоб важко піддається розробці, тому реабілітація може затягнутися на кілька місяців та її потрібно починати максимально швидко в післяопераційному періоді. Пацієнту важливо чітко дотримуватися всіх рекомендацій травматолога. Виконання всіх вимог дозволяє уникнути розвитку артрозу та інших захворювань кістково-м'язової системи.