Етіологія ПБЦ до кінця не вивчена, але сприятливими факторами до захворювання є:
- • Бактеріальні та вірусні інфекції;
- • Ураження печінки ксенобіотиками після прийому ліків, попадання хімічних речовин з навколишнього середовища та вживання харчових приправ;
- • Прийом естрогенів;
- • Генетична схильність до захворювання;
- • Аутоімунні захворювання: системний склероз, нирковий тубулярний ацидоз та ін.
У половини хворих на початковій стадії патологія протікає безсимптомно. Основними ознаками захворювання є:
- • Хронічна втома;
- • Гарячка, загальне ослаблення організму;
- • Сверблячка шкіри рук та стоп;
- • Сухість в роті;
- • Ускладнене дихання;
- • Кон'юнктивіт;
- • Біль у правому підребер'ї;
- • Болі в суглобах, ребрах;
- • Жовтяниця шкіри;
- • Збільшення розмірів печінки або селезінки.
Первинний біліарний холангіт (ПБХ) може розвиватися на тлі цукрового діабету, системної склеродермії, синдрому Шенгрена та інших аутоімунних захворювань.
Недуга може не погіршувати якість життя. Безсимптомний перебіг хвороби триває від 2 до 7 років, в окремих випадках – до 15 років. У деяких хворих при несвоєчасному лікуванні розвиваються інші захворювання. Наслідки первинного біліарного цирозу бувають наступними:
- • Цироз печінки та його ускладнення;
- • Хронічна гіпербілірубінемія;
- • Остеопороз;
- • Гепатоцелюлярна карцинома (при цирозі печінки);
- • Гепатоцелюлярна дисфункція.
На первинному прийомі лікар-гастроентеролог збирає анамнез, проводить фізикальне обстеження, запитує у пацієнта про скарги та наявність хвороби у родичів. Далі хворому призначається низка лабораторних досліджень:
- • Біохімічний аналіз крові;
- • Імунологічний аналіз крові;
- • Гістологічне дослідження біоптату печінки;
- • Еластографічне дослідження;
- • Коагулологічні тести.
Для підтвердження або спростування підозри на ПБЦ, можуть знадобитися інструментальні дослідження:
- • КТ або МРТ з введенням контрасту;
- • Еластографія;
- • УЗД органів черевної порожнини та (або) малого таза;
- • Ехокардіографія;
- • Пункційна біопсія печінки.
За необхідності гастроентеролог консультується із суміжними спеціалістами: інфекціоністом, офтальмологом, кардіологом, психіатром або іншими лікарями. Їх допомога буде потрібна при підозрі на супутні захворювання.
Сьогодні не існує медикаментів, здатних повністю вилікувати від біліарного цирозу печінки. Тому у разі легкого та середнього ступеня тяжкості гастроентеролог призначає консервативну терапію, спрямовану на ослаблення симптомів та уповільнення розвитку недуги. Це можуть бути такі препарати:
- • Урсодезоксихолева кислота для мінімізації ушкодження печінки;
- • Холестирамін (при свербінні шкіри) з жиророзчинних вітамінів, якщо передбачається тривале вживання препаратів;
- • Вітаміни А, D, Е та K при порушеній всмоктуваності жирів, пов'язаній з нестачею жовчних солей;
- • Кортикостероїдні гормони при аутоімунній природі захворювання;
- • Поєднання фізичних вправ та харчових добавок з вмістом вітаміну D та кальцію.
При свербінні, рефракторному до медикаментозної терапії, пацієнт проходить плазмафарез в комбінації з гіперхолестеринемією та ксантоматозною нейропатією.
На запущеній стадії та при сильному ураженні печінки, хворим показана трансплантація органу. Операція дозволяє збільшити виживаність печінки та мінімізувати ризик рецидиву.
Превентивні заходи спрямовані на регрес захворювання. Добрі відгуки пацієнтів отримали наступні профілактичні заходи:
- • Рухомий спосіб життя;
- • Регулярні фізичні вправи;
- • Відмова від підняття важких предметів;
- • Часте пиття води дрібними порціями (при кон'юнктивіті та сухості в роті);
- • Дотримання дієти №5.
Якщо Ви хочете записатися на прийом до гастроентеролога, дізнатися більше інформації про ціни та лікуванні, звертайтесь до клініки «Консиліум Медікал» за зручним номером телефону.
