Залежно від місця розташування нейрона, демієлінізуючі захворювання нервової системи можуть призводити до порушення когнітивних функцій, втрати чутливості та інших проблем. Найвідомішим демієлінізуючим захворюванням нервової системи є розсіяний склероз.
Лікування демієлінізуючих захворювань — досить складний процес, що вимагає комплексного підходу до проблеми та високої кваліфікації лікаря.
За появи демієлінізуючих захворювань причинами можуть бути:
- • Інфекції (віруси герпесу, кору, краснухи, бактеріальні інфекції);
- • Аутоімунні реакції організму;
- • Отруєння токсичними речовинами;
- • Порушення обміну речовин;
- • Нестача в організмі вітаміну В12.
Крім того, існує спадкова схильність до демієлінізуючих захворювань ЦНС.
Розрізняють два типи демієлінізуючих захворювань ЦНС, безпосередні причини виникнення яких не однакові;
- • У першому типі мієлін руйнується під впливом якихось зовнішніх або внутрішніх факторів;.
- • У другому типі мієлін вже виробляється дефектним, що призводить до його подальшого руйнування.
Через те, що існує низка різноманітних демієлінізуючих захворювань, симптоми, які б були характерні для всіх, виділити дуже складно. Основну роль в появі тих чи інших симптомів грає локалізація пошкоджених нервів.
Якщо говорити про найпоширеніше демієлінізуюче захворювання ЦНС — розсіяний склероз, то симптоми демієлінізуючого захворювання також будуть досить різноманітні, та будуть залежати від того, яка частина ЦНС постраждала.
При розсіяному склерозі можуть виявлятися наступні симптоми демієлінізуючого захворювання:
- • Нейропсихологічне порушення: когнітивні, емоційні, астенічний синдром;
- • Симптоми, що вказують на ураження пірамідного шляху: тетрапарез, спазми м'язів, посилення сухожильних та погіршення шкірних рефлексів;
- • Мозочкові порушення: м'язова гіпотонія, запаморочення, проблеми з координацією рухів;
- • Ознаки, що вказують на ураження стовбура мозку та черепних нервів;
- • Порушення в роботі тазових органів: нетримання сечі, запори, статева дисфункція;
- • Погіршення зору, зміни кольоросприйняття.
При демієлізуючих захворюваннях ПНС спостерігаються парези кінцівок. Можуть виникати аритмії, нестійкість артеріального тиску, надмірна вологість або сухість шкіри. Також можуть з'являтися болі в області суглобів, попереку, шиї та ін.
Діагностика демієлінізуючих захворювань ґрунтується на характерних ознаках захворювання, а також на низці діагностичних методів.
З метою отримати повноцінну картину стану може призначатися МРТ головного та спинного мозку, а також аналіз ліквору на вміст антитіл.
В діагностиці демієлінізуючих захворювань ПНС використовують електроміографію.
На жаль, на сьогодні при діагнозі демієлінізуючого захворювання, лікування, яке повністю б позбавило від патології, не існує. Ці хвороби вважаються хронічними. Однак можливо зупинити їх прогресування та зберегти якість життя пацієнта на відносно стабільному рівні.
Зазвичай лікування демієлінізуючих захворювань передбачає симптоматичну терапію та специфічні методи лікування.
В останні роки при демієлінізуючих захворюваннях нервової системи в лікуванні роблять акцент на застосуванні специфічної терапії і це дає хороші результати. Призначення комплексу препаратів дозволяє ефективно боротися із загостреннями та максимально гальмувати прогресування хвороби.
Крім лікарських препаратів при демієлінізуючих захворюваннях ЦНС лікування може передбачати імунофільтрацію ліквору.
Розсіяний склероз та інші демієлінізуючі захворювання вимагають дуже серйозного ставлення до себе. Сучасні методи лікування дозволяють максимально уповільнити захворювання та підтримувати якість життя пацієнта на відносно стабільному рівні.
Діагностика в клініці CONSILIUM MEDICAL дозволить точно встановити причини поганого самопочуття навіть при найскладніших та заплутаних діагнозах, і почати своєчасне лікування під контролем висококваліфікованих фахівців.
