Лікування ендотоксикозу передбачає усунення його причини і виведення утворених отруйних речовин.
Терапія включає хірургічне, консервативне лікування, застосування апаратів екстракорпоральної детоксикації.
Основним завданням є швидке, остаточне і повне припинення руйнівної дії ендотоксинів.
Хірургічний ендотоксикозу виникає при перитоніту, абсцесах, флегмонах і інших масивних інфекційних процесах. Стрімко розмножуються мікроорганізми виділяють колосальну кількість відходів, крім цього, вони руйнують клітини організму, які також розпадаються на токсичні для організму речовини. Цей стан без належної терапії може «перерости» в септичний шок.
Відповідно, терапія при хірургічному ендотоксикозі в першу чергу повинна бути спрямована для видалення з організму гною, мікробів і відмерлих тканин. Проводиться розтин абсцесів, санація або висічення запалених органів, промивання уражених порожнин розчинами антисептиків. Крім того, в комплексній терапії застосовується інтенсивна інфузійна терапія, лікування антибіотиками.
Терапевтичний ендотокіскоз частіше виникає при недостатності нирок, печінки, травної системи, коли отруйні речовини просто не можуть віддалятися з організму і накопичуються в тканинах. На перший план виступають питання виведення метаболітів, підтримки печінки, сечовидільної системи. У лікуванні використовуються сорбенти, проносні і сечогінні засоби, комплекси амінокислот, есенціальних фосфоліпідів, рослинні і мінеральні компоненти.
У випадках важкого або погано піддається консервативній терапії ендотоксикозу перевага віддається екстракорпоральним методам очищення крові - плазмаферезу, гемосорбції або гемодіалізу.
Незалежно від першопричини, ендотоксикозом вимагають уважного і відповідального лікування, яке обов'язково включає видалення отрут і зупинку їх виробництва в організмі. Інтенсивна терапія таких отруєнь часто неможлива без нового і сучасного обладнання.
