Вірус гепатиту B передається парантеральним шляхом. Факторами передачі вірусу є слина, кров, вагінальні та менструальні виділення, сперма. Здебільшого вірусний гепатит В передається під час контакту людини з біологічними рідинами (кров та ін.) інфікованого пацієнта. Проте інфікування вірусом гепатиту В може відбуватися після стоматологічних процедур, під час манікюру, педікюру, татуювань, після переливанні крові та внутрішньовенних, внутрішньомязових, підшкірних та внутрішньошкірних ін'єкцій.
Вірусний гепатит В, що триває більше півроку, переходить у хронічний гепатит. Ця форма зустрічається у 5% пацієнтів.
В середньому інкубаційний період гепатиту в триває 75 днів, але у деяких людей може затягнутися до 180 днів. Цей період зазвичай характеризується малоспецифічними проявами, такими як:
- • Нудота та блювання;
- • Слабкість, загальне нездужання;
- • Відсутність апетиту;
- • Субфебрильна температура;
- • Потемніння сечі;
- • Болі у суглобах, в мязах;
- • Дискомфорт у правому підребер'ї.
При хронічному гепатиті В та при переході в цироз з'являються більш виражені симптоми. Вони свідчать про печінкову недостатність, що є поганою прогностичною ознакою.
Діагностувати вірусний гепатит В неможливо на основі клінічної картини та змін в біохімічному аналізі крові (підвищення АЛТ, АСТ та ін.). В якості скринінгового методу для підтвердження діагнозу рекомендується серологічна діагностика, з виявленням у крові специфічного поверхневого антигену - HbsAg або інших антитіл.
Якщо аналіз крові на HbsAg позитивний, лікар-гепатолог рекомендує додаткові тести з визначенням інших антитіл для виявлення стадії гепатиту, ступеню інфікованості пацієнта, за потреби спрямовує пацієнта до інфекціоніста. На підставі цих результатів досліджень гепатолог складає план лікування.
Для виключення інших гепатитів та оцінки стану печінки і ризику розвитку фіброзу, цирозу та раку печінки, додатково можуть бути призначені наступні дослідження:
- • Серологічна діагностика (вірусний гепатит C, D, аутоімунний гепатит);
- • ПЛР-діагностика;
- • Еластометрія;
- • Біопсія.
Періодично проходити діагностику гепатиту В необхідно пацієнтам, які перебувають в групі ризику. До такої відносяться люди, які:
- • Мали статеві контакти з носієм вірусу гепатита В;
- • Хворі на венеричні захворювання;
- • Користуються нестерильними шприцами чи іншими засобами для ін’єкцій;
- • Часто контактують з кров’ю (наприклад, асистенти стоматологів, рятувальники).
Лікуванню підлягають пацієнти з високим вірусним навантаженням, активним гепатитом, фіброзом і цирозом печінки. Основним методом лікування вірусного гепатиту В це призначення противірусних препаратів. Їх дія спрямована на реплікацію вірусу в клітинах печінки. На термінальних стадіях рекомендована трансплантація печінки.
Найкращою профілактикою гепатиту B є щеплення від вірусу. Вакцинація проводиться як у дитинстві, так і у дорослому віці. Важливо також уникати основних факторів передачі вірусу гепатиту В.
Якщо у вас є підозра на вірусний гепатит В, ви випадково мали будь-який контакт з пацієнтом з вірусним гепатитом В або знаходитесь в групі ризику, записуйтесь на консультацію до лікаря гепатолога в клініку Консиліум Медікал на Лук’янівці або Позняках.