Деменції класифікують за двома основними принципами – віковим та нозологічним. Так, щодо віку, розрізняють пресенільні та сенільні деменції. Перші розвиваються у віці 40-60 років, а другі – з 65-річного віку.
Щодо етіології розрізняють наступні види деменції:
- • Судинні деменції;
- • Атрофічні деменції;
- • Змішані.
Причини деменції – органічне ураження головного мозку. Це можуть бути судинні, атрофічні захворювання, різні інфекції, метаболічні порушення, дефіцитні стани. Таким чином, основні причини деменції полягають в наступному:
- • Хвороба Альцгеймера – є причиною деменції в 50-60% всіх випадків;
- • Судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз, церебральний облітеруючий тромбангіїт) – є причиною деменції в 10-20% випадків;
- • Алкоголізм;
- • Об'ємні утворення головного мозку (пухлини, гематоми, кісти);
- • Хвороба Паркінсона;
- • Хвороба Хантінгтона;
- • Хвороба Піка;
- • Бічний аміотрофічний склероз;
- • Інфекційні захворювання (хвороба Крейтцфельдта-Якоба, СНІД, хвороба Бехчета, нейросифіліс, енцефаліти);
- • Дефіцитні стани (недостатність фолієвої кислоти, вітаміну В12, В3, синдром Верніке);
- • Метаболічні порушення (ниркова та печінкова недостатність, хвороба Кушинга, розсіяний склероз, системний червоний вовчак, дисфункція щитоподібної та паращитоподібної залоз та ін.).
Перші ознаки деменції можуть не звертати на себе ніякої уваги з боку пацієнта або його родичів. До них відносять наступне:
- • Зниження пам'яті – хворому важко запам'ятовувати нову інформацію або згадувати нещодавні події, постійна забудькуватість;
- • Апатія, втрата інтересу до звичних занять та хобі;
- • Проблеми з орієнтацією у просторі та часі.
На пізніших стадіях когнітивні порушення стають більш вираженими. Так, ознаки деменції охоплюють наступне:
- • Прогресивна забудькуватість та порушення пам'яті – хворий перестає пам'ятати імена людей, нещодавні події, насилу впізнає близьких;
- • Орієнтація порушена не лише на вулиці, але й вдома;
- • Хворому потрібна допомога у догляді за собою;
- • Людина стає замкнутою, втрачає потребу у спілкуванні;
- • Спостерігаються зміни поведінки – хворий може стати агресивним, дратівливим, емоційно лабільним.
- • Відсутність критики.
На пізніх етапах захворювання відбувається повний розпад особистості та психічних функцій – пацієнт не може себе обслужити, вимагає постійного спостереження.
Діагностика деменції вимагає комплексного підходу – крім когнітивних порушень, слід підтвердити органічне ураження головного мозку.
Для встановлення діагнозу «деменція» існують такі критерії:
- • Порушення короткочасної та довготривалої пам'яті;.
- • У пацієнта спостерігається порушення абстрактного мислення, критики, нейропсихологічні порушення (афазія, апраксія, агнозія), зміна особистості – для встановлення діагнозу досить принаймні одного з перерахованих симптомів
- • Соціальна дезадаптація;
- • Наявність органічної патології.
Діагностика деменції може передбачати проведення лабораторних аналізів, КТ, МРТ, УЗДГ судин, ЕЕГ. Саме за їх допомогою можна підтвердити органічну природу захворювання.
При такому захворюванні як деменція, лікування не змінює хід розвитку захворювання. Препарати підбираються залежно від основного органічного захворювання. Таким чином, можуть призначатися протидементні препарати (інгібітори ацетилхолінестерази та мемантину), протиепілептичні препарати, антигіпертензивні засоби.
Симптоматичне лікування деменції проводиться нейролептиками, антидепресантами, снодійними. Крім медикаментозної терапії ефективні: музикотерапія, психотерапія, працетерапія. Особливе значення має догляд за пацієнтом з боку його близьких.
У клініці «Консиліум Медікал» існують всі умови для лікування та реабілітації пацієнтів, які страждають деменцією. Хворий тут отримує не лише медикаментозне лікування, але й турботу, підтримку, належний догляд. У нашому медичному центрі розроблена ціла програма для усунення симптомів захворювання та уповільнення його прогресування!
